Ми зараз усі з вами живемо у тривожний та непевний час, тому результати нещодавно проведеного дослідження можуть зацікавити багатьох.
Короткий огляд
- Ситуація: Сучасна людина змушена постійно адаптуватися до умов навколишнього середовища, що стрімко змінюються.
- Висновок: Здатність до ефективної адаптації залежить від рівня особистісної тривожності, яка в умовах невизначеності проявляється, зокрема, у змінах активності різних відділів головного мозку.
Детальніше про дослідження
Науковці з Інституту когнітивних нейронаук НДУ ВШЕ спільно з колегами з Лондонського університету (Велика Британія) та Інституту когнітивних досліджень людини та мозку ім. Макса Планка (Німеччина) вивчили за допомогою магнітоенцефалографії роботу головного мозку у людей із низьким та високим рівнями особистісної тривожності під час розв’язання ймовірнісних задач.
З’ясувалося: У ситуації невизначеності між двома групами випробовуваних існують відмінності в активності медіальної префронтальної, орбітофронтальної та передньої поясної кори. У людей із високим рівнем тривожності нейрональна активність виявилася вищою, а ефективність у розв’язанні задач – нижчою. Причина цього — в особливостях сприйняття умов невизначеності.
Результати дослідження опубліковані в журналі Communications Biology.
Про що йдеться?
Тривожність — це психологічний, фізіологічний та поведінковий стан, що характеризується занепокоєнням з приводу непевних подій із потенційно несприятливими наслідками. Труднощі у взаємодії з невизначеністю — центральна діагностична ознака клінічної та субклінічної тривожності.
У дослідженнях із використанням комп’ютерного моделювання встановлено, що тривога може негативно позначатися на процесах адаптації та прийняття рішень у нестабільному середовищі. Тому й люди з високою особистісною тривожністю гірше переносять подібні умови, причому як у реальному житті, так і під час розв’язання експериментальних задач — їхня ефективність зазвичай знижується.
Існує особливий клас експериментальних завдань — ймовірнісні задачі. У них випробуваний має вибирати стимули, що несуть із деякою ймовірністю виграш чи програш. Іншими словами, людина не знає, отримає вона виграш чи ні, і в такий спосіб для учасника експерименту створюється ситуація невизначеності.
Ці завдання відображають реальність — ми не знаємо, як у майбутньому розвиватимуться події, ми можемо лише передбачити їхній розвиток із певною мірою ймовірності та орієнтуватися на це передбачення. Цей процес у нейронауці називається «навчанням», оскільки в такий спосіб ми вивчаємо навколишнє середовище.
Робота Мозку в Умовах Невизначеності
На основі вже наявних експериментів, автори дослідження припустили, що в такого роду ситуаціях у випробуваних із високою особистісною тривожністю має спостерігатися зміна активності у низці відділів головного мозку:
- Вентромедіальна префронтальна кора (ВМПФК): Пов’язана з обробкою інформації в ситуаціях ризику та при емоції страху, а також із управлінням емоційними реакціями людини, прийняттям рішень та самоконтролем.
- Орбітофронтальна кора (ОФК): Пов’язана з прийняттям рішень.
- Медіальна дорсолатеральна префронтальна кора (МДЛПФК): Пов’язана з плануванням складної когнітивної поведінки, вищими психічними функціями, проявами особистості, прийняттям рішень та регулюванням соціальної поведінки.
- Передня поясна кора (ППК): Пов’язана з виконанням когнітивних функцій, таких як очікування нагороди, прийняття рішень, емпатія, управління емоціями.
💡 Результати Експерименту
У результаті експерименту було встановлено, що висока особистісна тривожність призводить до упереджених (завищених) оцінок різних форм невизначеності і тим самим впливає на ефективність прийняття рішень.
Ситуація підвищеної несподіваної невизначеності — різкої зміни ситуації — вела до погіршення когнітивних процесів у осіб із високою особистісною тривожністю за рахунок переоцінки нестабільності та мінливості навколишнього середовища.
Висновок: Тривога істотно позначається на якості прийнятих рішень.
І бережіть себе. Зайва тривожність, як ще казав сам Бехтерєв, — це перша ознака особистісних порушень та мозкової дисфункції.
ДУХОВНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПОРАДНЯ 
Залишити коментар