Вчені-когнітивісти з Голландії досліджували таку гіпотезу, як «закон меншої роботи мозку» (law of less work). Згідно з цим припущенням, поширеним у наукових дисциплінах, людина схильна мінімізувати свої зусилля, особливо розумові. Вважається, що ми спрямовуємо сили на це «стратегічно», тобто стараємося лише в тому випадку, якщо в результаті чекаємо на гідну винагороду. В іншому випадку (якщо не очікується гідної винагороди, а попереду лише напруга) люди відчувають щось на зразок відрази і навіть когнітивного «болю».
При цьому не обов’язково людина чекає саме грошової винагороди, у багатьох випадках люди очікують моральної (нематеріальної) винагороди. Це, наприклад, — визнання оточення, статус, стосунки, враження та ін. Хоча деякі дослідники припускають, що розумові зусилля можуть відчуватися і як приємні — як мінімум у певних ситуаціях та для деяких людей, наприклад, у людей із високою потребою в пізнанні (так, такі є).
Однак, незважаючи на таку загальноприйняту думку, досі незаперечних доказів цього немає. Хоча статей та досліджень на цю тему багато.
Група вчених провела метааналіз, який дозволив відповісти на питання: чи справді (порожні) когнітивні зусилля викликають відразу? І якщо так, то за якої умови і кому?
В онлайн-базі наукової літератури Scopus вони знайшли рецензовані статті англійською мовою, що вийшли з 2015 по 2020 рік і містять згадку NASA-TLX — опитувальника для вимірювання когнітивного навантаження від Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США. Це досить популярний та визнаний стандарт в англомовній літературі для вимірювання толерантності до інтелектуального навантаження. Пошук дав 5061 документ. Автори зазначили, що аналізували лише ті дослідження, в яких брали участь здорові люди, які вирішували одне конкретне завдання.
«Сьогодні NASA-TLX набув популярності у різних наукових дисциплінах (наприклад, математиці, психології та інформатиці). Тому ми змогли вивчати розумові зусилля та негативні емоції на тлі цього у різних груп: американських лікарів, індійських льотчиків, японських студентів тощо. Оскільки обсяг досліджень, що використовують NASA-TLX, величезний, ми провели швидкий огляд та включили лише недавні статті. Наша головна гіпотеза полягала в тому, що в різних завданнях та групах населення когнітивні зусилля мають бути пов’язані з негативними емоціями. Проте ми допускали, що ця кореляція відрізнятиметься залежно від груп та завдань», — розповіли автори наукової роботи.
З’ясувалося, що розумова діяльність і справді пов’язана з відразою при виконанні різних завдань та в різних групах населення: з кожним пунктом зусилля негативний афект збільшувався в середньому на 0,85 пункта.
«Ми не можемо виключити ймовірність того, що зв’язок є хибним через якусь третю змінну. Наприклад, якщо суб’єктивне розумове зусилля та негативний афект обидва викликані якоюсь спільною причиною. Щоб перевірити це, ми провели моделювання, яке все одно показало негативний афект через розумові зусилля. Зв’язок між ними залишився в тому ж діапазоні, що й в основному метааналізі», — заявили дослідники.
На результати не вплинув ні вік, ні стать, ні освіта, ні тривалість та вид завдання, ні обстановка, ні наявність фізичної активності, досвіду та інших людей поруч. Щодо регіону, то розумові зусилля викликали більше відрази у жителів Європи та Північної Америки, і менше — у людей з Азії.
У сукупності зв’язок між розумовим зусиллям та негативним афектом (відразою) виявився повсюдним, — підсумували автори статті.
І, знаєте, щось я останнім часом бачу занадто багато підтверджень цій тезі.
P.S. Насправді це дослідження має безліч практичних висновків:
- Не напружуйте людей без належної для них мотивації.
- Якщо люди не розуміють своєї мотивації (мети) — вивчення, навчання, апгрейд – для них мука.
- Якщо вже доводиться напружувати людей без їхньої належної мотивації, то підлаштовуйтесь до них за провідною емоцією.
ДУХОВНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПОРАДНЯ 
Залишити коментар