Модель стосунків партнери виносять із батьківських сімей. У наш час більшість людей схильні створювати співзалежні стосунки, в яких відіграються дитячо-батьківські сценарії. Часто зустрічається модель тиранічно-віктимних стосунків.
Під співзалежними (невротичними) стосунками розуміють стосунки, які побудовані на реалізації дефіцитарних – не задоволених у ранньому віці – потреб. Невроз являє собою гальмування особистісного розвитку, спричинене психотравмуючим ставленням близького оточення, зазвичай, у дитячому та підлітковому віці.
Тиранічно-віктимні стосунки побудовані на реалізації моделі «тиран – жертва». Як це не парадоксально, навіть стосунки багатьох щасливих пар не можна назвати здоровими. Зрозуміти, до якого типу належить ваш союз, можна, проаналізувавши його за 10 ознаками.
Сценарій стосунків
Здорові партнерські стосунки у всіх випадках будуються автентичними, тобто психологічно зрілими, особистостями. Такі особистості здатні створювати власний сценарій стосунків, заснований на щирості та справжній емоційній близькості, не привносячи в нього негативний психологічний досвід своїх батьків.
У співзалежних стосунках копіюються схеми батьківських стосунків. Емоційна близькість у такому сценарії відсутня, а спілкування будується за заздалегідь розподіленими ролями. Існує близько 20 сценаріїв співзалежних стосунків, найпоширенішим з яких є трикутник Карпмана. Ця схема являє собою трикутник «агресор – жертва – рятівник» і виглядає як перманентний потік скарг на партнера третій стороні без подальших активних дій, спрямованих на виправлення ситуації.
У тиранічно-віктимних стосунках сценарій дещо інший: сім’я будується навколо бажань одного з партнерів (тирана), який не гребує використовувати наймерзенніші й аморальні прийоми для досягнення своїх цілей. Тиран вважає себе досконалістю і прагне здобути повну психологічну владу над партнером (газлайтинг). Жертва, у свою чергу, схильна шукати причини такої поведінки в собі та у своїх недоліках, і до останнього прагне «врятувати» стосунки. Сім’я зберігається з релігійних причин або «заради того, щоб у дітей був батько».
Ставлення до насильства
Ми звикли називати насильством виключно деструктивні дії фізичного та сексуального характеру. Насправді існує кілька типів насильства: фізичне, психологічне, емоційне, вербальне, економічне, сексуальне. І, на жаль, всі ці види насильства в тому чи іншому вигляді зустрічаються практично в кожній сім’ї.
У здорових партнерських стосунках немає жодного виду насильства, тому що автентичні особистості найбільше цінують особистісну свободу і не порушують принцип свободи волі. У партнерському союзі вважаються неприпустимими не лише удари, поштовхи, щипки та ляпаси, але й ласки, якщо вони неприємні одному з партнерів, розглядаються як фізичне насильство. У здорових стосунках зусилля партнерів спрямовані на збереження зони комфорту близької людини, виявляється увага до її потреб і є бажання їх задовольняти.
У співзалежних стосунках домінує емоційне насильство – емоційні маніпуляції за типом «мавпа знизу». Так, жінка, яка використовує цю маніпулятивну методику, вдає, що згодна зі своїм чоловіком, навіть якщо це не так. Створюючи ілюзію згоди, вона таємно керує партнером, залишаючись у виграші. Очевидно, що виграш, отриманий при використанні такого роду маніпуляцій, досить сумнівний. Зазначимо, що емоційне насильство підступно маскується під турботу, занепокоєння та іншу соціально схвалювану поведінку, тому розпізнати його не завжди легко. Довіряйте своїм відчуттям: якщо ви можете спокійно і відкрито висловити своє невдоволення діями партнера, значить, емоційне насильство у стосунках відсутнє. Якщо ви можете вільно вимовляти такі фрази, як «я не хочу», «давай не будемо про це», «я втомилася», «мені некомфортно про це говорити», «мені не подобається така поведінка»; якщо партнер реагує на запити і рухається назустріч; якщо запити та потреби задовольняються спокійно і доброзичливо – це свідчить про ненасильницький характер ваших стосунків.
У тиранічно-віктимних стосунках нерідко проявлені всі види насильства: вербальне (крики, лайка, образи), фізичне (бійки, побиття), примус до сексу, економічне (відсутність у жертви власних фінансів, контроль витрат з боку агресора). У цих стосунках переважають «емоційні гойдалки», напади ніжності чергуються з лайкою та звинуваченнями у всіх гріхах.
Якість спілкування
У здорових партнерських стосунках переважають довіра, чесність та щирість. Партнери діляться одне з одним мріями, обговорюють плани та почуття. У спілкуванні відсутні будь-які види маніпуляцій.
У співзалежних стосунках немає щирих розмов. Один із партнерів може нервувати, якщо доводиться говорити про почуття (наприклад, чоловік-мовчун). З метою отримати необхідну реакцію або спонукати до певних дій партнери можуть демонструвати роздратування, гнів, засмучення чи інші емоції. Щоб домогтися бажаного, використовуються всілякі маніпулятивні техніки.
Тиранічно-віктимні стосунки будуються нарцисами та соціально адаптованими психопатами. Тиран-нарцис у процесі спілкування воліє вербально принижувати та знецінювати досягнення партнера. Тому при нарцисизмі будуть словесні приниження, оцінка та знецінення. Психопат використовує емоційний шантаж, удавані почуття, «крокодилячі сльози», нехтування, ігнорування, відторгнення.
Вирішення конфліктів
Психологічно зрілі люди добре орієнтуються в психології спілкування і найчастіше просто не допускають виникнення серйозних конфліктів. Якщо вони все ж трапляються, то вирішуються спокійно. Партнери обговорюють виниклі суперечності, дбайливо ставлячись до емоцій одне одного; шукають компроміс, за якого задовольняються інтереси обох сторін. У конфліктній ситуації партнери по ненасильницьким стосункам стають ближчими, маючи можливість проговорити розбіжності та дійти спільного рішення. Конфлікти вирішуються зближенням, а не відчуженням і не мають тенденції емоційно спустошувати партнерів.
У співзалежних стосунках конфліктні ситуації супроводжує своєрідне відчуття «затуманеності», що свідчить про маніпуляції та емоційне насильство. У них яскраво виражений страх відкрито обговорювати суперечності, оскільки співзалежні люди заклопотані в першу чергу виробленим враженням. Їх також відрізняє високий рівень агресії за шкалою Дайхоффа та невміння забезпечити їй безпечний вихід. Переважаючий стиль поведінки в конфліктних ситуаціях – образа та мовчазне ігнорування партнера.
У тиранічно-віктимних стосунках тиран агресивно домагається постійних поступок з боку партнера, прагне звинуватити, застидити та залякати, сам не поступаючись ні на п’ядь.
Емоційне тло стосунків
У розвитку здорових партнерських стосунків немає відчуття стрімкого потоку та некерованості, такі стосунки розвиваються повільно. Партнери поступово, у комфортному темпі проходять стадії зближення, довіри, вибудовуючи емоційний союз. Здорові стосунки не виключають сварки та конфлікти, але виключають постійний емоційний дискомфорт. Перманентне емоційне тло – позитивне: присутні прийняття, підтримка, повага.
Насильницькі стосунки руйнують людину, створюючи постійне негативне емоційне тло. Так званий «бурхливий пристрасний роман» – ознака тиранічно-віктимних стосунків, які завжди закінчуються трагічною драмою.
У співзалежних стосунках негативне тло часто створюють проблеми з якісною сексуальною близькістю. Це спричинено тим, що співзалежні люди воліють «здаватися, а не бути» або грають роль «дитина-батько». У результаті вони соромляться свого тіла, плутають красу і сексуальність, відчувають тривогу перед близькістю, не володіють техніками.
Прийняття партнера
Ознака здорових стосунків – неупереджений об’єктивний погляд партнерів одне на одного. Очевидні як переваги, так і недоліки. Замість ідеалізації чи знецінення у стосунках важливу роль відіграє співпраця та використання сильних сторін кожного на благо союзу. Партнери приймають одне одного, не намагаючись переробити чи покращити.
Ідеалізація партнера притаманна співзалежним стосункам.
У тиранічно-віктимних стосунках тиран постійно критикує жертву за недосконалість.
Повага до особистості та особистісних кордонів
У здорових партнерських стосунках встановлюються правила, зручні всім, що передбачає рівні права. Привілеї однієї сторони за замовчуванням поширюються і на другу сторону. Немає утиску прав, інтересів, потреб, особистої свободи. Завжди залишається місце компромісу та поправок на реальну життєву ситуацію. У здорових стосунках немає необхідності контролювати партнера, постійно бути поінформованим про його переміщення, зв’язки та плани. За відсутності партнера друга сторона не відчуває тривожності. Кожен партнер у ненасильницьких стосунках має особистий час та особистий простір, власні плани та життя. І, здебільшого, подібне партнерство передбачає зайнятість кожного в першу чергу собою. Досягнення цілей другої сторони та вирішення її проблем не стає завданням партнера.
У співзалежних стосунках немає поділу території, особистісних кордонів, не існує навіть розуміння про те, що особисті речі не є спільними.
У тиранічно-віктимних стосунках є володар і його правила. Тиран жорстко контролює всі сфери життя жертви та створює власну систему покарань для повного придушення волі партнера.
Витрати сил і часу на стосунки
Стосунки автентичних особистостей займають важливе місце в житті сторін, але не затуляють собою все і не забирають усі сили партнерів. Вірна ознака таких стосунків – відсутність у партнерів постійного страху за подальшу долю їхнього союзу. Водночас, ймовірність розриву не викликає паніки, а сам розрив, якщо він трапиться, переживається без сильних травм та втрати життєвих смислів.
У співзалежних стосунках почуття безпеки однієї сторони цілком і повністю залежить від присутності партнера. Тому стрес і тривогу можуть викликати запізнення або не зроблений вчасно телефонний дзвінок. Думка про розставання викликає почуття тривоги, страху та жаху. При цьому, зазначені почуття не вербалізуються, оскільки відкрите обговорення може викликати образу та відчуження партнера.
У тиранічно-віктимних стосунках через постійні «емоційні гойдалки», коли тиран чергує ніжність і грубість, у жертви вибудовується неправильна робота емоційної сфери, емоції зациклюються і збоку такі стосунки виглядають пристрасною закоханістю. Розрив стосунків завжди травматичний. Крім того, економічні ресурси в такій парі повністю зосереджені в руках партнера-тирана, і партнер-жертва, який зважився на розрив, тікає у капцях і залишається без засобів для існування.
Інтерес одне до одного
У здорових стосунках швидкість особистісного розвитку партнерів приблизно однакова. Обидві сторони працюють над собою, щоб виправити свої недоліки, і приймають іншу людину з її недоліками (не намагаються її виправити, змінити чи покращити).
У співзалежних стосунках люди ніби злиплися одне з одним, один не мислить себе без іншого. Вони відчувають себе половинками єдиного цілого, а не двома окремими особистостями, які хочуть бути разом. Унаслідок особистісної незрілості обох партнерів спілкування будується на чергуванні ролей «батько — дитина».
У тиранічно-віктимних стосунках присутнє суворе обмеження рівня освіти та особистісного розвитку. Партнер-тиран займає позицію критика та обвинувача, жертва ж призначається «недосконалою істотою», яка має постійно покращуватися, щоб відповідати вимогам «першосортної людини».
Мета стосунків
Мета здорових стосунків полягає у створенні міцного емоційного союзу на основі взаємоповаги та рівноправності. Партнери прагнуть прожити щасливо все життя разом, обидва працюють над якістю стосунків.
У співзалежних стосунках мета кожного з партнерів полягає в тому, щоб знайти для себе опору та захист. Так, жінка може шукати «таточка», який забезпечуватиме та захищатиме її, а чоловік – «мамочку», яка дбайливо візьме на себе вирішення побутових питань. Співзалежні люди мріють про появу такої доброї особистості, яка прийме їх, полюбить і вирішить усі їхні проблеми.
У тиранічно-віктимних стосунках тиранічно налаштований партнер постійно змінює правила гри, а партнер-жертва змушений підлаштовуватися під його настрій. Тиран використовує свою жертву сексуально (при цьому не гребує зрадами), матеріально (живе за її рахунок, прописується у квартирі), інтелектуально (просить допомогти у бізнесі, кар’єрі чи навчанні) та у побутовому плані. Тобто стоїть мета повністю заволодіти ресурсами партнера, щоб згодом змінити його на нову жертву.
Якщо, проаналізувавши свій союз за вищенаведеними ознаками, ви дійшли висновку, що перебуваєте у співзалежних стосунках, то вам рекомендується, насамперед, розпочати курс особистої психотерапії. У процесі терапії ви усвідомите, на вирішення яких ваших проблем ви чекаєте від партнера, зможете самостійно компенсувати їх, особистісно виростете і, зрештою, досягнете високого рівня автентичності.
ДУХОВНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПОРАДНЯ 
Залишити коментар