Вчені продовжують досліджувати роль мікробіома кишківника у розвитку генералізованого тривожного розладу (ГТР), панічного розладу (ПР), агорафобії та соціального тривожного розладу (СТР). Огляд найактуальніших досліджень останніх років опубліковано в Current Psychiatry Reports.
На схемі показано ключові фактори розвитку тривожних розладів: несприятливий дитячий досвід (ACE), порушення роботи ГАМК-системи та HPA-осі. Також зображені основні шляхи впливу мікробіома кишківника на мозок через імунну систему, вироблення коротколанцюгових жирних кислот (SCFA), метаболізм триптофану та блукаючий нерв. Схема демонструє комплексний зв’язок між кишковою мікробіотою та нейробіологічними механізмами тривоги. Credit: Butler, M.I., Kittel-Schneider. та ін. / Curr Psychiatry Rep 2025
У дослідженнях відзначається зниження чисельності бактерій Eubacterium, Coprococcus та Faecalibacterium, які беруть участь у виробництві бутирату – коротколанцюгової жирної кислоти, що впливає на роботу мозку. У той же час у пацієнтів із ГТР спостерігається підвищений вміст Ruminococcus gnavus та Fusobacterium.
Експерименти з пробіотиками показують їхню потенційну ефективність у зниженні симптомів тривоги, проте більшість досліджень проводилася на здорових добровольцях або людях із субклінічними проявами. Єдине рандомізоване контрольоване дослідження за участю пацієнтів із ГТР показало, що додавання мультиштамових пробіотиків до стандартної терапії сертраліном покращило результати за шкалою Гамільтона.
Дієти типу середземноморської також розглядаються як перспективний напрямок. Цей тип харчування асоціюється із збільшенням кількості Faecalibacterium та Roseburia – бактерій, рівень яких знижений при тривожних розладах.
Для підтвердження ефективності мікробіоморієнтованих методів лікування потрібні масштабні клінічні випробування за участю пацієнтів з діагностованими тривожними розладами. Увага приділяється вивченню механізмів впливу кишкових бактерій на вісь «мікробіом-кишківник-мозок», включаючи модуляцію імунної відповіді, метаболізм триптофану та функцію блукаючого нерва.
The Gut Microbiome in Anxiety Disorders. Butler, M.I., Kittel-Schneider, S., Wagner-Skacel, J. et al. Curr Psychiatry Rep 27, 347–361 (2025). https://doi.org/10.1007/s11920-025-01604-w
ДУХОВНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПОРАДНЯ 
Залишити коментар