
Нарцис – це необов’язково людина, яка вами маніпулює відкрито, порушує кордони, перебуває в позиції над вами. Є дефіцитарний нарцис, він вами маніпулюватиме з позиції «під» вами. Він такий безпорадний, тільки ви його можете врятувати та створити щастя. Без вас він із життям не впорається, не може сам заробляти гроші, без вас жити не може, один залишитися боїться, і з усіх боків вам здаватиметься, що він вас любить і ставить на п’єдестал. І ви для нього найкращий, незвичайний, унікальний, ні на кого не схожий, єдиний та неповторний, і тільки з вами хочеться бути.
Помічаєте каверзу?
Все, що він хоче отримувати, проектує на вас. І спочатку вам здаватиметься, що нарешті ви зустріли «свою» людину. Але маска, лестощі – за цим прихована його власна безпорадність, неспроможність, залежність, страхи, висока тривожність і страх перед відповідальністю за своє життя і самостійність. І перекидання відповідальності на вас за благоустрій життя безпорадного нарциса за допомогою цієї гри.
А ви одразу й розтанули, повелись. Йому вами так легко керувати, ставлячи вас на п’єдестал… А так як і у вас є комплекс неповноцінності, нарцис, підвищуючи вашу значущість, садить вас на гачок співзалежності. І ви будете готові заради цієї значущості віддати все і з вас це все і витягнуть.
У такого нарциса травмована, зла, роздратована, мстива, ненависна внутрішня дитина, яка за допомогою своєї безпорадності, злості, негативу, образ, пасивності, хвороб змушує інших людей брати за неї відповідальність.
І тоді поруч із цією людиною ви відчуватимете провину. Начебто ви не можете її покинути. Вона ніби і нормальна людина, доросла, але ви розумієте, що вона не впорається, у неї не вийде, без вас вона не виживе, не зможе.
Наче ви приручили людину, як тварину, і відповідальні тепер за неї. Як кажуть, ми відповідаємо за тих, кого приручили, але пам’ятаємо, що цю фразу Антуан де Сент-Екзюпері написав про братів наших менших, не про людей. До речі, цими настановами і живуть такі дефіцитарні нарциси. І їм потрібен той, хто про них постійно дбатиме, житиме тільки ними. І ви побачите через деякий час, що ваша голова зайнята лише ним, цим дефіцитарним нарцисом. Ви ним живете, а самі як особистість зникли. Ви стали співзалежні від нього.
Тобто це така безпорадна дитина, якій потрібні подарунки, кохання, хтось повинен постійно її заповнювати, щось їй віддавати, додавати. І ось інших людей вони включають за допомогою своєї пасивності до дій. Тобто у дефіцитарного нарциса ресурсів нуль, і він буде за рахунок інших їх отримувати, доки не витягне все, до останньої нитки.
А ось, коли вас вичавлять як лимон, то ви виявитеся винним у всіх бідах, і вас викинуть. Тоді ви виявитеся непотрібним, і вас дуже швидко замінять іншою людиною з ресурсами. Вас більше не шукатимуть, ще звинувачувати почнуть, та вимагатимуть від вас змін, щоб ви стали ще зручнішими. Щоби перестали обурюватися і самі ресурси несли нарцису. Ви навіть почнете за ним бігати. За цією порожнечею в ньому, від якої ви не зможете отримати ніколи здорових та повноцінних стосунків.
Нарциси – це любителі переробляти інших, змушувати змінюватись та підлаштовувати під себе. І нарциси – це коханці та коханки. Вони ніколи в одних стосунках не живуть. Обов’язково у них по двоє-троє відносин паралельно відбувається. Так як з однією людиною вони не можуть отримати стільки значущості та уваги та накачати своє его. Тобто у стосунках чоловік постійно змінюватиме жінок, як рукавички, а жінка буде також з різними чоловіками, щоб було більше ресурсів та подарунків.
Найважче, звісно, це спостерігати нарцисів у старості. Вони взагалі такі безпорадні стають, і вони мають купу хвороб. Тому що їм нема чим жити. Це іпохондрики, часто вони мають ОКР, тривожні розлади, агресію, образи і ненависть протягом усього життя. Вони в старості так і продовжують жити та думати, що інші їм винні, інші їм щось не дали і не створили ресурсів. Деградовані, половинчасті особи.
Коротше, багато різних проблем. Такі важкі люди. І вони залишаються на старості одні, бо досить важкі люди у спілкуванні, у стосунках. Вони так і не навчаються створювати здорові стосунки з людьми.
І вони постійно нав’язуються, не відлипнеш від них. Тобто такий нарцис може прийти і зайняти ваш час, а ви слухатимете його, бо шкода відмовити цій людині. І це вміння нарциса знаходити жалістю гачок у вас, який з вас стирчить і за який вони чипляються. Ви вже не можете, це вас дратує, а він все говорить і говорить. Причому розповідає одне й те саме вже години дві чи три, одними й тими самими словами. Або вдруге прийшов і розповідає те, що минулого разу дві години розповідав. Отакі проблеми, а він просто не пам’ятає. Йому потрібна ваша увага. Потрібно, щоб ви в очі йому дивилися і він бачив у них своє відображення. Але не побачить. Він побачить у них жалість, бажання припинити спілкування та не зустрічатися з ним. І знову звинувачуватиме людей, що люди такі, погані, не розуміючи, що вся справа в ньому.
Тому запобіжником від психічних розладів внаслідок спілкування з нарцисом для вас буде ваш особистісний розвиток, автономність, гармонія із собою, вміння вибудовувати відносини зі світом, з людьми та вміння вбудовуватися у цей світ. Чим раніше це почати, тим краще.
Тому ми не підкоряємо людей і самі не підкоряємось, а взаємодіємо. Вчимося домовлятися, відрізняти себе від інших. Розрізняти відповідальність свою та чужу. Відокремлювати чоловіче від жіночого. З собою бути у цьому світі, серед людей. Поважати інших людей та себе. Іншим допомагаємо, собі допомагаємо. І інших включаємо, щоби нам допомагали. Щоб завжди був баланс та рівновага. І ми про себе вчимося самостійно дбати і про інших також, щоб була взаємодія. Таким чином ми і навички зберігаємо, і свій розум зберігаємо. І нові нейронні ланцюжки підтримуємо здоровими. І також і у своєму внутрішньому світі живемо, і у зовнішньому. Тоді у нас добре голова працює. І тоді у нас справді більше можливостей, та й життя краще стає.
Залишити коментар